© https://thebookerprizes.com
Цьогорічна Премія Букера, одна з найпрестижніших літературних нагород світу, дісталася роману «Flesh» британсько-угорського письменника Девіда Саллея — твору, який журі назвало «безпрецедентним» і таким, що «переосмислює саму природу читання». У залі, заповненій видавцями, авторами та критиками, голова журі Родді Дойл оголосив ім’я переможця після понад п’ятигодинних дебатів. «Flesh» стежить за життям Іштвана — від угорського підлітка, що потрапляє у незрозумілі для себе стосунки з дорослою жінкою, до чоловіка, який підіймається соціальними щаблями в Європі ХХІ століття. Його шлях — це рух угору, до грошей і впливу, але одночасно внутрішнє занурення у відчуження та втрату себе. Журі відзначило мінімалістичну форму роману, де паузи та пропуски мають не менше значення, ніж текст. «Ми майже не знаємо, як виглядає герой, — зазначив Дойл. — Але саме відсутність описів допомагає створити найближче відчуття присутності».
51-річний Девід Саллєй — автор, який уникає публічності. Народжений у Канаді у сім’ї угорця, він виріс у Лівані та Великій Британії, довгий час жив у Будапешті, а нині мешкає у Відні. У попередньому інтерв’ю він зізнався: «Я завжди був трохи чужим. І в Угорщині, і в Лондоні. Мабуть, тому я пишу про людей, які ніде до кінця не належать». Роман став шостою книгою автора. Його попередній твір All That Man Is уже потрапляв до шортлиста Букера у 2016 році. Financial Times пише: «У час, коли чоловічий досвід часто цензурується самими авторами, Саллєй пропонує гостру й правдиву оптику». Guardian додає: «Це роман про те, що не піддається висловленню. Його тиша — його найпотужніша зброя». Після оголошення лауреата продажі «Flesh» зросли миттєво. Видавці вже повідомили про додаткові наклади, а перекладачі у Європі та Північній Америці розпочали роботу над локальними виданнями. Саллєй, приймаючи нагороду, сказав зі сцени: «Я хотів написати роман про те, як ми живемо у своїх тілах — і поза ними. Про досвід, що об’єднує нас попри межі, кордони та мови».
David Szalay’s Novel “Flesh” Wins the World’s Top Literary Award
This year’s Booker Prize, one of the most prestigious literary awards in the world, has been awarded to Flesh by British-Hungarian author David Szalay — a novel the jury described as “unprecedented” and one that “redefines the very nature of reading.” In a hall filled with publishers, writers, and critics, jury chair Roddy Doyle announced the winner’s name after more than five hours of deliberation. Flesh follows the life of István — from a Hungarian teenager who enters a confusing relationship with an older woman to a man climbing the social ladder in twenty-first-century Europe. His journey is an ascent toward money and influence, but also a descent into alienation and loss of self. The jury praised the novel’s minimalist form, where pauses and omissions carry as much weight as the text itself. “We almost never know what the protagonist looks like,” Doyle noted. “But it’s precisely this absence of description that creates the strongest sense of presence.”
The 51-year-old David Szalay is known for avoiding publicity. Born in Canada to a Hungarian father, he grew up in Lebanon and the United Kingdom, lived for many years in Budapest, and now resides in Vienna. In a previous interview, he admitted: “I’ve always been somewhat of an outsider — in Hungary, in London. Maybe that’s why I write about people who never fully belong anywhere.” Flesh is the author’s sixth book. His previous work, All That Man Is, was shortlisted for the Booker Prize in 2016.
The Financial Times writes: “At a time when the male experience is often self-censored by writers, Szalay offers a sharp and truthful perspective.” The Guardian adds: “This is a novel about what cannot be said. Its silence is its most powerful weapon.”
Following the announcement, sales of Flesh surged immediately. Publishers have already announced additional print runs, and translators across Europe and North America have begun working on local editions. Accepting the award, Szalay said from the stage: “I wanted to write a novel about how we live in our bodies — and outside them. About the experience that unites us beyond borders, boundaries, and languages.”
©
74