©
Богиня вроди, ікона стилю, авторка "Польових досліджень українського сексу" підкорила нову вершину. Ну або пробила чергове дно- справа смаку.
На думку О.Забужко, висловлену на власній сторінці у фб, кияни занадто зажерлись. Мовляв, проїзжаю я середмістям- всі вікна цілі, війни наче й немає. Цікаво- і де ж ти їздила?
А ось Харків з фанерними дошками у віконних пройомах, для таких класиКИНЬ літератури, виглядає привабливішим. Вона прямо пише- теперишній Харків мені рідніший, аніж довоєнний, з кипою вивісок російською мовою.
Ось таким є "обліко морале" деяких "світочей" українськості з партквитком КПРС. Навіть Л.Костенко для неї не авторитет. Годі вже говорити про "толстоєвських" з "булгаковими".
Що тут сказати? Якщо треба пояснювати- то не треба пояснювати. Але проблема не в ній, а в нашому суспільстві. В якому на таке "забужжя" все ще існує попит.
Згодом автор написав статтю про новий пам'ятник Оксани Забужко.
НОВИЙ ПАМ'ЯТНИК
В дописі на своїй сторінці у фейсбуці я запропонував, аби святе місце порожнім не бувало.
І на місці демонтованого пам'ятника "імперцю й шовіністу" М.Булгакову встановити прижиттєвий монумент "патріотці й націоналістці" О.Забужко.
Тим паче- письменниця доклала чимало зусиль до "дебулгаковізації" столичного культурного простору. Наче під себе його розчищала.
Авторка "Польових досліджень українського сексу" має не сидіти на дивані, а лежати на ліжку.
Останнє заради економії можна забрати з "нехорошої квартири"- ще не зачиненого будинку-музею письменника.
В одній руці письменниця має тримати партквиток КПРС, одержаний в молодості. В іншій- примірник своєї творчості, виданий російською мовою.
І ось мої читачі за допомогою Штучного інтелекту втілили в життя мій задум. Непогано вийшло. Було б так смішно. Аби не було так сумно.
253