©
Єврокомісарка Марта Кос надіслала на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука лист, в якому пропонується ухвалити у ВР 11 законів, які “посприяють просуванню України на шляху до членства”. У разі їхнього ухвалення виділення коштів відбудеться незалежно від позиції Орбана.
Перелік та опис законопроєктів
1. Правосуддя та правопорядок
№ 14005 (Цифровізація виконавчого провадження): Законопроєкт було прийнято за основу в листопаді 2025 року. Він передбачає повну автоматизацію процесів: від взаємодії виконавців з банками до автоматичного зняття арештів з рахунків після погашення боргу. Це критичний крок для прозорості системи стягнень.
№ 13165-2 (Декларації доброчесності суддів): У червні 2025 року документ було прийнято у першому читанні. Реформа викликала жваві дискусії серед експертів через ризики недостатнього очищення Верховного Суду, проте вона залишається вимогою для інтеграції в ЄС.
2. Енергетика та ресурси
№ 12087-д (Електроенергетична інтеграція): Цей пакет є ключовим для об'єднання українського та європейського ринків (market coupling). Станом на початок 2026 року триває імплементація технічних регламентів ЄС для забезпечення вільного перетоку електроенергії.
№ 14067 (Модернізація теплопостачання): Прийнятий за основу в лютому 2026 року. Закон впроваджує поняття "ефективного централізованого теплопостачання" та зобов’язує встановлювати індивідуальні теплові пункти (ІТП) у багатоповерхівках для економії енергії.
№ 14271 (Дозвільні процедури для ВДЕ): Спрямований на спрощення бюрократії для інвесторів у сонячну та вітрову генерацію. Це частина "зеленого" переходу, що фінансується за рахунок грантів ЄС.
№ 14282 (Незалежність НКРЕКП): Реформа передбачає посилення фінансової та політичної автономії енергетичного регулятора, що є обов'язковою умовою Третього енергопакета ЄС.
3. Економіка та дерегуляція
№ 14030 (Реформа держнагляду): Станом на кінець березня 2026 року документ готується до другого читання. Він радикально змінює підхід до перевірок бізнесу: від каральної моделі до консультативної ("check-list system").
Бізнес-спільнота (зокрема Спілка українських підприємців (СУП) та Європейська Бізнес Асоціація (ЕБА)) загалом підтримує законопроєкт № 14030, оскільки він є частиною великої реформи державного нагляду (контролю). Однак станом на березень 2026 року до нього залишається низка критичних зауважень. Експерти побоюються, що заміна терміну "перевірка" на "державний нагляд" у деяких підзаконних актах не змінить суті — фіскального тиску. Бізнес наполягає на впровадженні презумпції невинуватості: якщо норма закону дозволяє неоднозначне трактування, рішення має прийматися на користь підприємця. Стосовно функціонування інтегрованої системи (Дія.Бізнес) зауваження стосуються технічної готовності (чи зможуть усі контролюючі органи (понад 40 структур) коректно вносити дані в систему в реальному часі? Також бізнес вимагає, щоб графіки перевірок та результати були відкритими, аби уникнути "раптових візитів", які не були зафіксовані в системі. Щодо механізмів оскарження, головне зауваження — відсутність дієвого механізму швидкого досудового оскарження результатів перевірки. Підприємці зазначають, що суди завалені справами, і поки триває розгляд (іноді роками), робота підприємства може бути заблокована через штрафи або приписи.
Також бізнес зауважує, що в документі чітко не прописано за які саме порушення (вперше виявлені) інспектор зобов'язаний винести лише попередження і чи не стане "консультація" інструментом для збору інформації, яку потім використають для накладення штрафу під час наступного візиту.
Найбільше критики викликає те, що реформа часто не поширюється на найбільш проблемні для бізнесу сфери: податковий та митний контроль, а також перевірки з боку правоохоронних органів (БЕБ, СБУ). Бізнес пропонує уніфікувати правила для всіх без винятку. В цілому, законопроєкт № 14030 є прогресивним, але підприємці вимагають чітких запобіжників проти зловживань з боку інспекторів "на місцях".
Порівняння законопроєкту № 14030 із нормами Європейського Союзу дозволяє зрозуміти, що Україна намагається впровадити модель «нагляду на основі ризиків» (Risk-based approach), яка є золотим стандартом у країнах ЄС.
№4020 — «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Головна ідея документа — визначити чіткий список державних підприємств, які мають стратегічне значення для держави та не можуть бути продані у приватну власність. Законопроєкт передбачає поділ об'єктів на кілька груп:
- підприємства, що не підлягають приватизації (100% у власності держави): сюди належать компанії, що забезпечують енергетичну безпеку, обороноздатність (наприклад, «Енергоатом») та соціально значущі сервіси;
- об'єкти з можливістю часткової приватизації: держава зберігає за собою контроль (50% + 1 акція), але дозволяється залучення приватних інвестицій через продаж міноритарних пакетів акцій. Це стосується таких гігантів як «Укрпошта» та «Укрзалізниця».
- заборона на приватизацію лісів та водних ресурсів: законопроєкт також спрямований на захист природних багатств від переходу в приватні руки.
14345 (Державна допомога): Відновлює повноцінний контроль за державною допомогою підприємствам, який був призупинений на початку повномасштабного вторгнення. Це необхідно для створення рівних умов конкуренції за стандартами ЄС.
4. Транспорт та держслужба
№ 14174 (Залізнична безпека): Прийнятий у першому читанні в грудні 2025 року. Закон фактично розпочинає інтеграцію "Укрзалізниці" до європейської залізничної мережі, впроваджуючи єдині стандарти безпеки та технічної сумісності (інтероперабельності).
№ 13478-1 (Реформа держслужби): Реформа системи оплати праці та конкурсного відбору. Станом на 2026 рік є одним із 11 пріоритетних індикаторів, від яких залежить отримання квартальних траншів від Єврокомісії.
У листі зазначено, що «ухвалення цих законів також стане потужним сигналом для всіх держав-членів ЄС у цей важливий момент щодо непохитної прихильності України до виконання своєї програми реформ" .
Довідка:
Марта Кос (Marta Kos; нар. 28 червня 1965) — словенська дипломатка та політик. Обіймала посаду посла в Німеччині з 2013 по 2017 рік та посла у Швейцарії з 2017 по 2020 рік. З грудня 2024 року вона є Європейським комісаром з питань розширення. З квітня по вересень 2022 року вона була однією з віце-президентів партії «Рух Свободи». Перед президентськими виборами 2022 року вона була кандидаткою від «Руху Свободи» на посаду президента Словенії до свого зняття з виборів у серпні. У молоді роки Кос була чемпіонкою Югославії та Словенії з плавання. Пізніше переїхала до Німеччини, де працювала на Deutsche Welle та з 1993 року була кореспонденткою RTV у Бонні. З 1997 по 1999 рік вона обіймала посаду директора інформаційного офісу уряду Словенії та була речницею уряду. У 2000 році її призначили віцепрезидентом Торгово-промислової палати. Кос заміжня за Анрі Гетазом, який до 2023 року обіймав посаду генерального секретаря Європейської асоціації вільної торгівлі.
200