©
Lionsgate/https://michael.movie
«Попри прохолодні відгуки критиків, глядачі масово йдуть у кінотеатри, що підтверджує незмінну силу бренду Джексона. "Майкл" не просто домінує в прокаті — він переписує правила для музичних байопіків, демонструючи рівень зацікавленості, який зазвичай притаманний лише блокбастерам про супергероїв» (The Hollywood reporter)
У США фільм зібрав від $12,5 млн до $13,5 млн за результатами показів у четвер та ранніх фанатських сеансів в IMAX. Це найкращий результат для музичного байопіка в історії (для порівняння, «Straight Outta Compton» мав $4,96 млн на старті).
Очікується дебют у межах $65–80 млн.
За межами США фільм заробив $18,5 млн у перші ж дні прокату (зокрема в 82 країнах, де реліз відбувся в середу).
Найкращі старти зафіксовані у:
Франції: $2,6 млн.
Великій Британії та Ірландії: $2,6 млн.
Італії: $1,3 млн.
Мексиці та Іспанії: по $1,1 млн.
Експерти прогнозують, що світові збори за перший вікенд мають сягнути $140–165 млн.
Виробництво фільму коштувало приблизно $155–200 млн.
На Rotten Tomatoes фільм отримав вражаючі 96% від глядачів, хоча критики поставили йому лише 26–32%).
Негативне сприйняття пов`язане насамперед з повним ігноруванням звинувачень у сексуальному насильстві над дітьми. Видання The Telegraph зазначило, що фільм «відмовляється помічати слона в кімнаті», а BBC назвало його «стерильною агіографією», створеною лише для прославляння артиста, а не для чесного дослідження його життя.
Фільм офіційно схвалений Michael Jackson Estate, а його продюсерами виступили родичі та близькі соратники співака. Критики вважають, що це позбавило режисера Антоана Фукуа творчої свободи, перетворивши кіно на «двогодинний рекламний ролик» або «фільм для фанатів», який уникає будь-якої драми, що могла б виставити Джексона у негативному світлі.
Спочатку фінал фільму мав торкатися судових процесів 90-х років, але через юридичні обмеження та старі NDA (угоди про нерозголошення) ці сцени були перезняті. У підсумку історія обривається наприкінці 80-х. The Guardian описує стрічку як «набір кліше музичних байопіків» (студії, турбуси, хіт-паради), де головний герой виглядає однорідно бездоганним і майже позбавленим емоційної глибини. Рецензенти Stereogum висміяли використання великої кількості CGI для мавпи Бабблза, яку намагалися зробити «мімімішним» персонажем на кшталт Малюка Йоди, що виглядало недоречно в контексті серйозної біографії. Єдине, що хвалять майже всі критики, — це гру Джаафара Джексона (племінника Майкла), чиє перевтілення та танцювальні навички називають єдиною світлою плямою у «пласкому» фільмі.
171