©
“Лакомб Люсьєн” - один з тих шедеврів, який свого часу не спричинив відповідного резонансу. Сценарій до фільму написав Патрік Модіано, пізніше - лауреат Нобелівської премії з літератури. Режисер - Луї Маль, один з лідерів французької «нової хвилі» у кінематографі. Фільм номінували на Оскар, але того року перемогу здобув інший видатний твір - “Амаркорд” Фелліні.
“Лакомб Люсьєн” - це історія хлопця, якому не вдалося набути повноцінної людської ідентичності - він має ознаки доцивілізаційної тупості. Спочатку Люсьєн намагався приєднатися до Руху Опору, але там за ватажка був його шкільний учитель, який вважав його дурнем, і Люсьєн потрапив до нацистів. “Насправді він не дурний, у нього є такі таланти, які не проступали в школі - у нього навички сільського хлопця, й він знає, як вижити у дикій природі. Втім, вчитель має рацію, вважаючи Люсьєна аполітичним і безпринципним - йому просто потрібна якась дія. Люсьєн добре ставиться до своєї матері, і за нормальних обставин він працював би на фермі, дбав про себе і нікому не заважав, і, ймовірно, був би у пошані... Але у воєнний час він - ідеальний кандидат на роль нацистського хулігана" (Pauline Kael). Черствість Люсьєна допомагає йому адаптуватися до нових умов та сприяти жорстокості.
Кадр у Маля - це засіб спостереження за банальністю зла. Але Маль робить фільм не “під документ”, а як інсценовану трагедію, де вирази облич та рухи людей говорять нам про зміст більше, ніж фабула чи слова, які промовляють герої. Режисура Маля - це демонстрація можливостей і переваг кіно у людських спробах зрозуміти фашизм.
Кінокритик Вілер Діксон: "Лакомб, Люсьєн" - один з найефектніших фільмів про капітуляцію Франції перед нацистами під час Другої світової війни, і один з найсуперечливіших .... Фільм Луї Маля був сміливим для свого часу, оскільки припускав, що не кожен член французької громадськості був членом Опору; що насправді багато хто був добровільним співучасником уряду Віші, і це жало фільму залишається донині".
5540