©
Угода надасть право на повернення жителям Чагосу, яких Велика Британія вигнала з їхніх домівок у 1960-х і 1970-х роках. Для ключового острова Дієго-Гарсія буде зроблено виняток: на ньому розташована спільна британсько-американська військова база. Цей острів залишиться під контролем Великої Британії. Велика Британія від'єднала острови Чагос від решти Маврикія, коли надала останньому незалежність у 1968 році і примусово переселила до 2 000 осіб.
Як пише The Gardian, перший з 13 раундів переговорів розпочався у 2022 році, що стало різкою зміною підходу після багатьох років ігнорування Великою Британією судових рішень - в тому числі консультативного висновку найвищого суду ООН у 2019 році - та голосування на Генеральній Асамблеї ООН, де було прийнято рішення про повернення островів Маврикію. Угода є предметом договору, який сторони намагатимуться укласти якнайшвидше. Щоправда, жителі Чагосу дізналися про цей результат із засобів масової інформації і залишаються безсилими. В угоді сказано, що вона спрямована на виправлення кривд, завданих чагосянам у минулому, але схоже на те, що вона продовжить злочини в майбутньому. «Вона не гарантує, що чагосці повернуться на свою батьківщину, прямо забороняє їм доступ до найбільшого острова Дієго-Гарсія ще протягом століття, і не згадує про репарації, які вони повинні отримати, щоб відновити своє майбутнє. У майбутньому договорі необхідно врахувати їхні права, а також провести змістовні консультації з чагосцями, інакше Великобританія, США, а тепер і Маврикій будуть нести відповідальність за колоніальний злочин, який досі триває» -наголошують місцеві активісти.
Мешканець Чагосу, сфотографований командою Національної геодезичної служби США в 1971 році
Архіпелаг (площа сушею = 56,3 кв. км, а загальна = 15 427 кв. км) є одним з тих місць на планеті, де практично відсутнє втручання людини. Саме можливим негативним антропогенним впливом уряд Великої Британії мотивує постійні відмови щодо повернення силою виселених у 1968—1973 роках чагосійців (острови архіпелагу були безлюдними до колонізації Францією).
Відповідно до 75 статті Конвенції ООН з морського права та Рамсарської конвенції Сполучене Королівство 2003 року визначило зону у радіусі 200 морських миль від островів Чагосу зоною захисту та збереження довкілля.
У квітні 2010 року уряд Великої Британії оголосив цю територію морським заповідником, що має сприяти науковим дослідженням у галузі кліматології та морських екосистем. Сукупна площа заповідника складає 545 000 км², що робить його найбільшим у світі безперервним морським заповідником.
421