©
МОВА І (без)ГРАМОТНІСТЬ
Під час Другої світової війни знання німецької мови було стратегічною перевагою. Завдяки цьому розвідники, партизани, дипломати, навіть прості солдати могли розуміти ворога, читати його накази, перехоплювати комунікацію, впроваджуватися в тил. Висновок — знання російської мови — це не зрада, це перевага. А вміння користуватись ним — сила, а не ганьба.
Тепер послухайте: мова — це не зброя Кремля,. І мільйони українців, які говорять російською, — це не агенти Путіна, це люди, яких рідна мова не робить менш українцями. Ділити людей за мовною ознакою — це саме те, чого сьогодні хоче саме внутрішній ворог: посіяти розбрат замість єдності.
Коли ви кричите, що “не можна говорити російською”, і ДАВИТЕ (мʼяко кажучи) на російськомовне населення ви дієте не в ім’я України, а в ім’я ненависті. І це не патріотизм, а ФАНАТИЗМ.
Справжня свобода — це коли ти можеш говорити будь-якою мовою й залишатися українцем. А диктатура — це коли тобі вказують, якою мовою бути “ПРАВИЛЬНИМ” українцем.
Чому я пишу ‘Росія’, ‘Кремль’, ‘Путін’ і всіх інших російських політиків з великої літери? Невже я не поважаю своїх? Відповідаю одразу: я поважаю в першу чергу себе і роки проведені у школі.
Наша Українська освіта вчила ВСІХ НАС, що навіть якщо ти ненавидиш — ти не опускаєшся до хамства і тим більше до безграмотності! Мала літера — це не удар по Путіну чи Росії, це удар по власній грамотності. Це виглядає не як протест, а як слабкість і неосвіченість.
Марина Горбунова-Турманідзе
У школі мене вчили, що імена пишуться з великої літери. І я надто ціную мову, культуру й виховання, щоб змінювати правила під емоції.
Сподіваюся, написала зрозуміло.
П.С. Досить розділяти українців по мові/вірі/культурі на правильних і «неправильних». Досить вестись на безграмотність яку нам навʼязали. Ми повинні бути обізнаними, грамотними, і не втрачати обличчя.
679