©
8 квітня 2026 року американські ЗМІ повідомили, що Декарлос Браун офіційно визнаний психіатричною експертизою як «нездатний до продовження судового процесу» (incapable to proceed). Це означає, що наразі він не може постати перед судом штату. Зкорема про це йдеться у виданнях People, The New York Times та ABC News.
The New York Times від 9 квітня 2026 року (у матеріалі під назвою "North Carolina Stabbing Suspect Deemed Incompetent for Trial") цитує офіційний висновок експертизи: «На підставі ретельного обстеження в державній психіатричній лікарні було встановлено, що пан Браун наразі не здатний розуміти характер судового розгляду проти нього або надавати належну допомогу своєму захисту, що робить неможливим продовження кримінального процесу в цей час». Також у цій же статті NYT цитує федерального прокурора, який коментує статус справи: «Хоча процес у штаті призупинено для лікування обвинуваченого, Міністерство юстиції США продовжує наполягати на федеральному обвинуваченні, враховуючи жорстокість нападу на пасажирку громадського транспорту».
Захист Брауна подав клопотання про відкладення ключового слухання на 180 днів для подальшого лікування та спроб «відновлення дієздатності».
Преса зазначає, що паралельно триває федеральна справа (за вбивство у системі громадського транспорту), яка не залежить від рішення штату щодо психічного стану. Федеральні прокурори все ще наполягають на смертній карі.
Видання Carolina Journal та WRAL повідомляють про початок дії нового закону в Північній Кароліні з грудня 2025 року. Він обмежує можливість випуску під заставу для рецидивістів та спрощує примусову госпіталізацію для осіб із психічними розладами.
Вбивство Ірини Заруцької стало однією з найбільш обговорюваних тем у політичних та бізнесових колах США, оскільки трагедія стала символом проблем із безпекою та судовою системою. У лютому 2026 року Дональд Трамп під час звернення до Конгресу назвав Ірину «прекрасною молодою жінкою, яка втекла від війни, але загинула від рук злочинця». На засіданні була присутня мати Ірини, Ганна Заруцька. Трамп публічно вимагав для Декарлоса Брауна смертної кари, заявивши у Truth Social: «Тварина, яка так жорстоко вбила... має отримати лише смертну кару. Іншого варіанту бути не може!». Майк Джонсон (Спікер Палати представників) звинуватив ліберальні медіа у замовчуванні трагедії та наголосив, що історія Ірини — це «кричущий приклад того, чому потрібні зміни в системі правосуддя». Ілон Маск висловив глибоку стурбованість випадком і пообіцяв виділити $1 мільйон на створення муралів із зображенням Ірини в американських містах. Він також підтримав заклики до реформи судової системи, критикуючи суддів, які відпускають небезпечних рецидивістів. Ініціатором створення мураліва ства Іоган Маккейб (CEO Intercom), запропонувавши гранти художникам - щоб обличчя Ірини стало «символом пам'яті та потреби у змінах». Джей Ді Венс назвав вбивство «ганьбою» для країни та наслідком політики, що ігнорує права законослухняних громадян на користь злочинців.
The Washington Post та інші ліберальні видання наголошують на системних проблемах із психіатричною допомогою в США, тоді як консервативні медіа (наприклад, Fox News) критикують систему "безгрошової застави", яка дозволила Брауну бути на волі в момент нападу.
Вбивство Ірини Заруцької сталося 22 серпня 2025 року в поїзді LYNX Blue Line, Шарлотт. Заруцька - 23-річна біженка з України, працювала в піцерії Zepeddie's.
Процес у штаті зупинено щонайменше до жовтня 2026 року для медичного спостереження за підозрюваним.
У середньому в США щороку реєструють від 30 до 50 навмисних вбивств, скоєних безпосередньо у системах громадського транспорту або пов'язаних із ними. Вбивства у транспорті становлять лише близько 0,12% від загальної кількості вбивств у США щонайменше за останній рік. Хоча кількість вбивств відносно низька, кількість нападів (assaults) значно вища. Наприклад, у 2024 році було зафіксовано понад 2100 нападів у транзитних системах, що є одним із найвищих показників за десятиліття. Згідно з аналізом The Economist, незважаючи на резонансні випадки, громадський транспорт залишається статистично безпечнішим за поїздки приватним автомобілем.
Для порівняння: кількість навмисних вбивств у громадському транспорті Франції є стабільно низькою та значно меншою порівняно зі статистикою США. Щороку реєструють у середньому 6 вбивств (в середньому фіксують 38 спроб вбивства на рік). Більшість інцидентів трапляється у великих містах. Регіон Іль-де-Франс (Париж та околиці) акумулює понад 58% усіх жертв транспортної злочинності в країні. Кількість смертей у транспорті внаслідок нещасних випадків є набагато вищою. Наприклад, у 2023 році на залізниці Франції (SNCF) загинуло 74 особи. Більшість цих випадків — це падіння під потяг, суїциди або зіткнення на переїздах, а не кримінальні вбивства.
252